§1. Оголошення

Церковна рада повідомляє громаді, що А і В бажають одружитися. Від самого початку вони хочуть, щоб їхнє одруження сталося з волі Господа і їхнє подружнє життя було присвячене Йому. Якщо церква дає згоду на їхнє одруження, бо немає поважних причин проти цього, тоді підтвердження шлюбу відбувається під час богослужіння.

§2. Вчення щодо одруження

Громадо Ісуса Христа, нашого Господа, ми зібралися для підтвердження шлюбу та отримання благословення від Господа. По-перше, намагатимемося пізнати, що Боже Слово говорить про одруження.

§2.1. Настанова стосовно правил одруження

Одруження – не людська вигадка, а Божа настанова. Так було від самого початку існування людства. Після створення землі і неба Господь створив людей. Він створив їх за подобою Своєю. І повелів їм: “Панувати та обробляти землю” (Бут. 1:27-28). Спочатку Бог створив чоловіка, але дав йому відчуття самотності. Поміж усього створеного не було подібного до Адама, і сказав Господь: “Сотворю йому поміч, подібну до нього”. Адам бачив дивний сон, як Господь узяв його ребро і сотворив жінку. Коли Бог привів її, Адам промовив: “Оце тепер вона – кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо була взята з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, – і стануть вони одним тілом”. Так Бог пов’язав чоловіка і жінку одне з одним. Кожна пара має свою неповторну єдність життя (Бут. 2:18-27; Мт. 19:5,6; Еф. 5:31; Прип. 18:22).

Чоловік і дружина прислухаються до Господа, коли вони офіційно обіцяють бути вірними протягом усього життя. Реєстрація і підтвердження одруження є офіційною частиною одруження (Прип. 2:17; Малах. 2:14). Союз поміж ними стає законним перед Богом і людьми. Вони мають реєструвати цей союз перед Богом, якщо хочуть бути одним цілим. Творець бажає вірності шлюбній обіцянці. Лише в шлюбі чоловік і жінка можуть присвятити себе одне одному. Таким чином захищається чудовий подарунок – сексуальність. Ці всі правила є протистоянням чистого сімейного життя розпусті, бо наше тіло є храм Святого Духа (1 Кор. 7:2-3, 9; Пісн. 4:12; 1 Кор. 6:19).

Коли одружені розлучуються, вони порушують Божу волю. Ісус підкреслював це, говорячи: “Що Бог спарував, людина нехай не розлучує” (Мт. 19:3-9). Господь висловлюється проти невірності подружнього життя. Він не приймає зло розлучення (Малах. 2:13-16), адже одруження було створено як союз на все життя. Тож Господь вимагає від чоловіка та жінки, щоб вони все зробили для підтримання вірності в шлюбі. Це можливо виконати лише з допомогою Святого Духа (Мт. 5:31, 32; 1 Кор. 7:10-14).

§2.2. Мета одруження

Боже Слово вчить нас, що метою одруження є приналежність чоловіка й жінки одне одному і насолода від того. Любов між чоловіком і жінкою урочисто описується у Пісні над Піснями.

“Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п’ю вино я своє зо своїм молоком!… Споживайте, співдрузі, – пийте до схочу, кохані!”

Жодна річка не може загасити полум’я кохання. Любов не шукає чогось для себе, одружені шукатимуть користі для іншого. Тоді життя подружжя буде відкрите, як квітка під час цвітіння. Вони разом присвячують себе Господу і допомагають одне одному стати на шлях до вічного життя (Пісн. 8:6, 7; 1 Кор. 13:5; Нав. 24:15).

Господь хоче через одруження створити нащадків людства, маючи на увазі майбутнє Свого Царства (Бут. 17:7). В раю Він говорив чоловіку та дружині: “Плодіться та розмножуйтеся і наповнюйте землю” (Бут. 1:28). Нині одружені покликані до батьківства, якщо Бог дає їм для цього можливості (1 Тим. 2:15). Отримавши від Бога дітей, вони отримали великий подарунок (Пс. 127:3). Батьки мають втілювати Божий образ у любові та піклуванні про своїх дітей (Прип. 1:7-9).

Одружені живуть не лише одне для одного та сім’ї, але й для суспільства, адже вони мають підтримувати всіх членів громади та людей, які трапляються на їхньому шляху (Гал. 6:10).

§2.3. Взаємини в шлюбі

Коли Боже Слово говорить про одруження, перше слово, яке ми чуємо, – про єдність. Чоловік і жінка поєднуються, щоб доповнювати та допомагати одне одному. Вони не мають переваг одне перед одним, адже вони створені за подобою Божою (Бут. 1:27), обоє отримують любов Христа та є нащадками вічного життя. Все це потребує взаємоповаги, любові та вірності (Еф. 9:21; Гал. 3:28). У межах цієї єдності чоловік і дружина мають своє місце. Апостол Павло висвітлює це значення, коли їхні взаємини порівнює із взаєминами між Ісусом Христом та громадою. Христос – Голова громади і віддав повністю Себе, люблячи громаду, до самого кінця. За цим Христовим прикладом має чинити й чоловік у шлюбі. Чоловік як відповідальний за дружину, має ходити попереду неї у житті з Господом. Він має піклуватися про добробут родини і забезпечувати її. А жінка зберігає єдність, приймаючи свого чоловіка. Як громада довіряє себе Христу та приймає Його керівництво, так і дружина має довірятися своєму чоловіку і слідувати за ним у служінні Господу. Вона має йому допомагати в усьому, що гармонує з Божою волею. Вона має в любові жити з чоловіком. Якщо чоловік і дружина так сприймають одне одного, вони любитимуть не лише (для) себе, а й (для) Господа і постійно відображатимуть єдність поміж Христом та Його громадою.

§3.1. Обітниця

Боже благословення присутнє під час усіх одружень, де чоловік і дружина прислухаються до голосу Господа. Псалом 128 називає блаженними всіх, хто живе в страху Господнім. Хто ходить з Ним, може очікувати в одруженні Його благословення. Але це не відміняє того, що кожне подружжя має протистояти печалі, проблемам, адже це все наслідки нашого з вами гріха (Бут. 3:16-19). Чоловік і дружина можуть довіряти Богові навіть тоді, коли вже не лишилося надії (Пс. 90:10). Бог як Небесний Отець обіцяє піклуватися про нас і закликає нас до повної довіри (1 Петр. 5:7). Як Господь хоче простити наші гріхи, так і ми маємо прощати одне одному гріхи та недоліки (Еф. 4:32). Подружжя отримує Божу милість і має передавати це одне одному. Кожне подружжя має бути впевненим, що їхній шлюб був освячений Божим Духом. Тож їхній шлюб має сенс лише в Царстві Божому (Еф. 4:32), яке вже створив Ісус Христос на цьому світі.

§3.2. Обов’язки подружжя

(Пастор просить пару, яка одружується, встати перед Господом навколішки).

Пастор промовляє до чоловіка:

“Чуєте, що Господь вимагає від вас? Чоловіче, любіть свою дружину, як Христос Свою громаду любить (Еф. 5:25-33; 1 Петр. 3:7). Бійтеся Господа і живіть мирно зі своєю дружиною та повчайте її. Вона так само як і ви, отримує Божу милість як у цьому, так і в майбутньому житті. Тоді ви можете щиросердо молитися Господу і отримати те, що ви просили. Ходіть перед нею у житті з Господом, піклуйтеся про неї, забезпечуйте її та приймайте її щиру допомогу як підтримку, яку дає вам Христос”.

Пастор промовляє до жінки:

“Дружино, люби свого чоловіка, допомагай йому у всьому, що спрямоване на добро. Приймай його як голову сім’ї, приймай його щире піклування, як обіцяне Христом. Бійся Господа. Вашими прикрасами мають бути добрі справи як у родині, так і в суспільстві (1 Тим. 2:8-15; Еф. 5:22-33; 1 Петр. 3:1-5; Прип. 31).

Будьте вірними одне одному і хай Божа милість буде вашою духовною милістю. Виконуйте свої обов’язки, які покладає на вас родина. Виконуйте щиро всі завдання, які вам дає Бог. Провадьте своє життя так, щоб ви були благословенням як для громади, так і для суспільства.

§3.3. Запитання та відповіді

Ви чули, що одруження встановив Господь і ви знаєте, чого Бог очікує від вас. Дайте одне одному праву руку і відповідайте на такі запитання.

Пастор звертається до чоловіка, який одружується (називаючи його ім’я, по батькові та прізвище):

“Чи обіцяєш ти перед Богом та Його громадою з любов’ю піклуватися про свою дружину? Обіцяєш бути попереду її у всьому, що узгоджується з Біблією? Чи провадитимеш своє життя у святості, ніколи не покидаючи її, будучи вірним їй у радості та смутку, у багатстві та бідності, у здоров’ї та хворобі, аж до приходу Христа, або до того, коли смерть розлучить вас одне з одним? Чи обіцяєш в шлюбі жити за законами Євангелія?”.

Чоловік відповідає: “Так”.

Пастор звертається до жінки, яка одружується (називає її ім’я, по батькові та прізвище):

“Чи обіцяєш ти перед Богом та Його громадою з любов’ю піклуватися про свого чоловіка? Обіцяєш йому допомагати і слідувати за ним у всьому, що узгоджується з Біблією? Чи провадитимеш своє життя, ніколи не покидаючи чоловіка, будучи вірною йому в радості та смутку, у багатстві та бідності, у здоров’ї та хворобі, аж до приходу Христа, або до того, коли смерть розлучить вас одне з одним? Чи обіцяєш у шлюбі жити за законами Євангелія?”.

Дружина відповідає: “Так”.

При бажанні чоловік і дружина можуть самі виголосити обіцянки перед Богом та громадою, пастор говорить, щоб вони дали одне одному руки і виголошували відомі їм обіцянки.

“Обіцяю перед Богом та Його громадою з любов’ю піклуватися про свою дружину. Обіцяю бути попереду її у всьому, що узгоджується з Біблією. Провадитиму своє життя у святості, ніколи не покидаючи її, будучи вірним їй у радості та смутку, в багатстві та бідності, у здоров’ї та хворобі, аж до приходу Христа, або до того, коли смерть розлучить нас одне з одним. Обіцяю в шлюбі жити за законами Євангелія”.

“Обіцяю перед Богом та Його громадою з любов’ю піклуватися про свого чоловіка. Обіцяю йому допомагати і слідувати за ним у всьому, що узгоджується з Біблією. Провадитиму своє життя, ніколи не покидаючи чоловіка, будучи вірною йому у радості та смутку, у багатстві та бідності, у здоров’ї та хворобі, аж до приходу Христа, або до того, коли смерть розлучить нас одне з одним. Обіцяю в шлюбі жити за законами Євангелія”.

§4.1. Благословення

Нехай наш Господь Бог, Який закликав вас до цього одруження, надасть через Святого Духа силу виконувати цю обіцянку протягом усього життя, яке Він подарує вам. Він поєднує вас у справжній любові і вірності та дає вам Своє благословення. Амінь.

§4.2. Молитва

Всемогутній Боже і Отче на Небесах, ми славимо Тебе, бо Ти добрий і мудрий у всіх Твоїх ділах. Ми сьогодні бачимо це у створенні цього шлюбу. Ти створив людину як чоловіка і жінку, дав Адаму і Єві одне одного, маючи на увазі глибоку єдність між ними на все життя. Ти прив’язав одне до одного цього чоловіка (П.І.Б.) і цю жінку (П.І.Б.). Ми дякуємо Тобі за те, що вони полюбили одне одного і обіцяли бути вірними на все життя. Ми просимо Тебе дати їм Святого Духа, щоб вони виконували свої обіцянки. Будь з ними і збережи їх у всіх небезпеках цього гріховного життя, щоб вони були разом під час усіх випробовувань. Благослови їх у радості та смутку, у здоров’ї та немочі. Дай їм змогу постійно любити одне одного, допомагати та бути вірними. Передусім навчи їх відображати спільність із Христом. Хай їхнє одруження буде відображенням взаємин поміж Христом та Його громадою. Допоможи їм жити у гармонії з Євангелієм. Дай їм тверду віру, щоб вони були сердечно готові вислухати Тебе і боротися проти влади гріха.

Боже, дай їм Своє благословення, яке було надане Аврааму та Ісаку. Якщо Ти подаруєш їм дітей, допоможи виховати Твоїх синів відданими Тобі. Керуй так, щоб вони віддали самих себе на користь Божої громади та всіх людей, які трапляються на їхньому життєвому шляху. Дай їм бути свідками Твоєї любові словами та діями, щоб прославлялося Твоє Ім’я. Дай цій парі разом із Твоєю церквою радіти майбутньому весіллю Агнця. Тоді їхнє життя перетвориться на свято. Вислухай нас, ласкавий Боже, в Ім’я Ісуса Христа. Амінь.

Це переклад літургійної форми, яка використовується Реформатськими церквами в Нідерландах. Її походження відносять до часів Реформації.